Чим запам'ятався Україні 2021 рік: втрати, транш від МВФ і тисяча Зе!

Кожен президент України у новорічному привітанні не втомлюється казати, що минаючий рік був нелегким. І в цьому, на відміну від іншого, вони мають рацію. У 2021 році найбільші проблеми України нікуди не поділися - військові на Донбасі борються за території, а пацієнти з COVID-19 по країні борються за життя.

Цього року втрат багато, і від пандемії померло у рази більше українців, ніж на війні. Не дивно, адже на Донбасі у нас один ворог, а от по всій Україні їх кілька - під кінець року медики та населення готуються зустрічати новий штам "Омікрон".  Інші трагічні обставини у 2021 лишили Україну відомих людей - політиків та представників культури.

Хороші новини траплялися нам у спорті, а от під ялинку прилетіла "щедрість" від МВФ - довгоочікуваний транш та суперечлива щедрість від президента Володимира Зеленського - тисяча за вакцинацію. 

Що сталося в Україні протягом 2021 року читайте у підбірці Новини.LIVE.

Коронавірус

Локдаун. Українці розпочали 2021 рік з посилених карантинних норм. В січні по країні в черговий раз закривалися кафе, ресторани, школи, ТРЦ. Громадський транспорт працював, але за спецперепустками. Протягом року карантинні обмеження діяли в усіх областях по-різному, враховуючи кількість хворих на COVID-19. Україну умовно поділили на “червону”, “помаранчеву”, та “зелену” зони.

Літо видалося для громадян безкарантинним, попри те, що кількість хворих у деяких областях стрімко зростала. Зокрема, у столиці це призвело до чергового осіннього локдауну - заклади освіти були на дистанційці, все інше працювало виключно для вакцинованих громадян.

Штам "Дельта". Не встигли в Україні звикнути до протоколів лікування COVID-19, як почали виявляти новий штам "Дельта". Ймовірніше за все його завезли з сусідньої Росії. У липні у Києві зафіксували першу смерть пацієнта, у той момент по країні штам "Дельта" виявили у 17 осіб. Вірус почав вражати навіть дітей, а летальним виявився для людей з супутніми хворобами. Наразі таких пацієнтів лікують за тими ж протоколами, що і пацієнтів зі звичайним коронавірусом.

Готуються по країні зустрічати ще один штам хвороби - "Омікрон". У світі стверджують, що він виглядає менш загрозливим. 

Вакцинація. Тільки лінивий не говорив про те, що Україна, як держава, провалила процес вакцинації населення. В той час як у світі щодня щеплювали тисячі людей, українці отримали перші партії вакцин лише наприкінці весни. Та проблеми на тому не закінчилися, адже в деяких областях почали виявляти зіпсовані вакцини, які доправляли неналежним способом. Такі сумні новини і відсутність активної пропаганди вакцинації призвели до того, що українці не робили щеплення.

Уряд хоч і з запізненням, але почав вигадувати всі можливі варіанти, як змусити людей захиститися від COVID-19. Добровільно-примусовою вакцинація стала для вчителів, а також для працівників багатьох компаній, які проводили колективну вакцинацію.

У період локдауну для нещеплених громадян діяла заборона на відвідування розважальних закладів, ресторанів, кафе, кінотеатрів тощо. Для них недоступним став міський громадський транспорт, а також міжобласний транспорт в регіони “червоної” зони. Такі обмеження, мабуть, найбільше вплинули на українців і біля пунктів щеплення з’явилися перші кілометрові черги.

Тисяча від Зе! Щоб заоохотити людей зробити щеплення креативний президент вигадав привабливу нагороду - видавати по 1 тис. грн вакцинованим громадянам. Таку щедрість Зеленського оцінили по-різному, адже ці гроші не з його карману, а з податків громадян. Проте, більшість людей вирішилиа - якщо дають, то треба брати. Гроші дозволено витрачати на книги, подорожі, спорт та культуру. Та українці не менш креативні, тому швидко знайши лайфхаки, як витратити їх на пиво, або ж перевести в готівку. 

Сертифікати. З появою вакцин у світі, у 2021 році запровадили сертифікати, які підтверджують наявність у людини щеплення від коронавірусної хвороби. В Україні є два види таких документів - внутрішній та міжнародний. Обидва можна отримати в електронному варіанті у застосунку “Дія”.

У той час, коли урядовці хизувалися своїм цифровим дитям, громадяни не раз страждали в аеропортах, коли електронні документи не спрацьовували або глючили. Окрім того, складнощі з верифікацією в “Дії” існують і досі, інколи за вакцинованих додаток сприймає навіть котів. 

Спровокували такі обов’язкові документи і чорний ринок сертифікатів, за підробку антивакцинатори готові віддавати навіть кілька тисяч гривень.

Політичні фігури: втрати та відставки

• 13 липня Арсен Аваков подав у відставку з посади міністра внутрішніх справ. У цьому кріслі він отримав звання "вічного" міністра.

• Під Кривим Рогом 15 серпня знайшли тіло мера міста, 48-річного Костянтина Павлова. Камери спостереження показали, що він застрелився на порозі власного будинку.

• У Києві 8 жовтня у віці 33 роки помер народний депутат Верховної Ради від групи "За майбутнє" Антон Поляков. Перед смертю він вживав алкоголь в одному з розважальних закладів Києва. МВС досі не оприлюднило остаточну версію смерті політика.

• У вересні нардепи зареєстрували новий законопроєкт про столицю і почалася активна боротьба між командою президента Зеленського та мером Києва Віталієм Кличком. Останній, не бажаючи втратити посаду очільника КМДА, почав відхрещуватися від тотальних перевірок на корупцію і через це втратив рейтинги серед киян.  

• Верховна Рада 7 жовтня ухвалила рішення про відставку Дмитра Разумкова з посади голови парламенту. Голосувала більшість "Слуги народу". Йому на заміну призначили Руслана Стефанчука. Сам Разумков збирається брати участь у наступних президентських виборах. 

• 25 листопада в столичній "Феофанії" на 84-му році життя помер колишній мер Києва Олександр Омельченко. Головою Києва він був 10 років і подобався містянам. Похований політик на Байковому цвинтарі.

Зовнішня та внутрішня політика 

Зеленський, Байден, Путін. Після перемоги на виборах у США Джо Байдена Україна очікувала на його зустріч з президентом Володимиром Зеленським, однак за два місяці до неї Байден першочергово зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним. Останній після перемовин "нервово" кашляв, адже говорили про вторгнення РФ в Україну та переслідування Олексія Навального. 

В останній день серпня до США на зустріч з Байденом полетів Зеленський. Обговорюючи Донбас і Крим, Байден підтвердив підтримку зі сторони США щодо відновлення територіальної цілісності нашої держави. Домовилися і про санкції проти "Північного потоку-2".

Меркель на пенсії. Напередодні Дня Незалежності Ангела Меркель востаннє завітала до України у статусі федерального канцлера Німеччини. Її візит почався зі скандалу в аеропорту, куди не пустили мера столиці Віталія Кличка. Зустріли канцлерку сухо і скромно, а більшість політиків мали змішані відчуття щодо її візиту, називаючи його частиною плаваючої дипломатії між Києвом та Москвою. 

У вересні цього року Меркель пішла з посади, розмір її пенсії склав близько 15 тис. євро. Вона публічно заявила про свої першочергові плани - "Трохи почитаю і посплю".

Кримська платформа. Україні не раз закидали звинувачення, що на державному рівні про Донбас говорять багато, а про Крим згадують рідко.  У рамках святкування 30-ої річниці Незалежності України Зеленський, який не раз заявляв, що без підтримки міжнародної спільноти самостійно півострів Україні не повернути, ініціював Кримську платформу.

В Росії на саміт різко реагували ще до його проведення, висловлюючись, що це суперечить волі кримськотатарського народу. До речі, його в Україні, разом з  кримчаками та караїмами, цього року визначили корінним народом. Попри закиди РФ до Києва у серпні з'їхалися 47 країн та міжнародних організацій, які обговорювали деокупацію півострова. 

Російські війська на Донбасі. У квітні цього року РФ почала стягувати війська на Донбас. Поблизу кордону українська розвідка фіксувала військову техніку та групи військових. Українські прикордонники готувалися до найгіршого і вели посилену службу, а в штабі ООС запевняли - готові до будь-яких сценаріїв та провокацій ворога. 

Схожа ситуація повторилася восени. В НАТО заявили, що надають Україні "політичну та практичну" підтримку, тренуючи наші війська, а в ЄС нагадали, що не мають з нами жодного військового альянсу. 

Транш МВФ. Щаслива новина цього року в тому, що Україна в листопаді отримала довгоочікуваний другий транш від МВФ у розмірі $699 млн. Така сума забезпечить майже половину потреби у зовнішньому фінансуванні на 2022 рік. Крім того, МВФ продовжив дію програми до кінця червня 2022 року.

Армія для жінок. Під кінець року суспільством прокотилася хвиля обговорень вражаючого рішення уряду - жінки в Україні мають стати на військовий облік. Чиновники як зажди провалили правильну комунікацію і не пояснили людям жодної процедури, тому українцям залишалося лише протестувати. На сайті президента петиція про скасування такого указу вже набрала необхідну кількість голосів. А тим часом люди перевели це все в жарт і лише лінивий не бачив мемів на тему жінок в армії. 

Спорт і культура 

• Народний депутат України Жан Беленюк завоював золото на Олімпійських іграх 2020 року, цим самим встановивши Рекорд України. Загалом українська збірна увійшла до ТОП-20 за загальною кількістю медалей серед 206 країн-учасниць. У підсумку з Токіо привезли 19 медалей: дванадцять бронзових, шість срібних й одну золоту. 
• Українські спортсмени на Паралімпійських іграх здобули 98 нагород: 24 золотих, 47 срібних та 27 бронзових.  Збірна команда України посіла 6 загальнокомандне місце, та 5 за кількістю усього здобутих нагород.
• Збірна України з футболу обіграла збірну Швеції в 1/8 фіналу Євро-2020 і вперше потрапила до 1/4 чемпіонату Європи. На останній хвилині матчу стався історичний момент і перемогу збірній подарував гол головою Артема Довбика. 
• У 2021 році залишив посаду головного тренера української збірної по футболу легендарний Андрій Шевченко. Він став рекордсменом - наймолодшим тренером головної команди країни.
• У липні пішов із життя хореограф, народний артист України Григорій Чапкіс у віці 91-го року. Поховали його на Байковому кладовищі.

• Президент започаткував державну нагороду - національна легенда України. Цього року відзначили Юрія Рибчинського, Івана Марчука, Олега Блохіна,  Мирослава Вантуха, Олену Потапову, Софію Ротару. Посмертно відзнаку присвоєно Мирославу Скорику.