Як волонтери возять гуманітарку у прифронтові села Донеччини
Поділитися
Села Очеретинської громади, що на Донеччині, не з чуток знають як воно — жити, коли в тебе під боком "русскій мір". До Донецька звідси — приблизно 25 кілометрів. Тож люди тут живуть під постійний акомпанемент вибухів. І не лише після початку повномасштабного вторгнення росії, а й усі вісім років до цього.
Однак до моторошних звуків війни тут вже звикли і навіть уваги не звертають. Лише, кажуть, коли над хатою пролітає, стає страшно.
Однак є й інша проблема — критична нестача їжі та товарів гігієни. Люди в селах виживають лише завдяки благодійникам, які приїжджають з гуманітарними місіями.
Життя поблизу фронту
Хоча до голосних вибухів місцеві вже й звикла, жити з розумінням, що будь-якої хвилини у твій будинок може прилетіти снаряд — доволі напружено.
"Зараз ще спокійно, а так буває над головою пролітає. Тут же багато будинків розбитих є. Буває страшно. А потім взагалі думаєш, що його робити далі, чого чекати, як кажуть. Миру треба, миру. Щоб все скінчилось. Уже не знаєш кого просить, хіба Бога, на Бога надіятися", — розповідає літня мешканка селища.
Також через постійні обстріли привозити продукти та елементарні товари гігієни стало дуже важко. Тож тим магазинам, які продовжують працювати, доводиться шалено піднімати ціни через дорогу і складну логістику.
Пенсіонери, які залишаються тут, здебільшого не мають достатньо грошей, навіть щоб дозволити собі купити найнеобхідніше. Бо ж живуть на одну пенсію, адже роботи тут теж немає.
Місія фонду Future for Ukraine
Допомогти людям і підтримати їх приїхали волонтери фонду Future for Ukraine. Позаду місяць підготовки: збір гуманітарної допомоги, переговори з ОДА та побудова логістики. І нарешті 5 тонн гуманітарки приїхали в Донецьку область.
Загалом 300 індивідуальних харчових наборів з крупами, консервами, хлібом, цукром, дріжджами, чаєм та іншим. Також привезли засоби гігієни: шампуні, бальзами, дезодоранти, дитячі памперси і елементарно мило — навіть з цим тут є проблеми. Для дітей спакували набори з солодощами, а для чотирилапих — корм, якого у районі взагалі практично ніде купити.
Однак найважливіше для цих людей, кажуть у місцевій владі, — це відчути турботу.
"Турбота нині — вона полягає саме в продуктах. Коли людина отримує смачненьке, щось таке, що людина давно не їла — це приємно. Це приємно, що за людину пам’ятають і вона комусь потрібна. Багато з людей лишились родичів, лишились всього — машин, квартир, житла — нічого немає. І коли людину згадують, щось привозять, як от ви сьогодні, — це дуже приємно." — говорить заступниця начальника відділу з розвитку територій Очеретинської громади Марина Василівна Гайворунська.
Потурбуватись про людей у прифронтових селах приїхав і блогер та ведучий Анатолій Анатоліч. Пліч-о-пліч з волонтерами він роздавав гуманітарну допомогу та підтримував людей теплими словами.
"Я з бабусею обіймався. Вона казала, що вона тут сама. Я питаю: "Ну а де діти, онуки?". Вона каже: "Та, про мене забули". Я думаю — як? Я так її обійняв, сказав, щоб не переживала, скоро переможемо і будемо знову всі разом. Я думаю, це не менш важливо — поговорити. І щоб побачили нас. Що ми не сидимо в Києві в кафешках раф п'ємо, а що ми з ними наскільки це можливо", — ділиться Анатолій.
Про підтримку і допомогу не можна забувати. Головна місія фонду — максимально забезпечити всім необхідних тих, хто постійно цього потребує.
"Перебуваючи тут, ми дійсно бачимо потребу, щиру потребу у людей, у яких нічого немає. Вони приїжджають сюди за 10 кілометрів на велосипеді в холодному осінньому одязі. Вони стоять у черзі за хлібом, під обстрілами", — розповідає керівниця гуманітарного штабу Future for Ukraine Ольга Глюза.
Ольга наголошує, що зараз дуже важливо не забувати про звичайних людей, що живуть у деокупованих регіонах та біля лінії фронту, адже потреба у звичайних побутових речах тут постійна.
"Дуже просимо завжди підприємства підтримати або благодійні фонди, або самостійно донатити в області, які деокуповані або прифронтові, тому що приїхавши сюди раз, можна зрозуміти сто відсотків, що потреба тут дуже гостра", — просить Ольга.
Донатити можна продуктами, речами чи фінансово. Навіть найменша допомога може зробити життя бабусі у прифронтовому селі хоч трохи щасливішим.
Читайте Новини.LIVE!
