Репресовані, але незламні — архівні фото українців, які у засланні не забували про культуру

Репресовані, але незламні — архівні фото українців, які у засланні не забували про культуру
Політв'язні Воркутинського ВТТ, Комі АРСР. Фото: localhistory

Ув'язнені українці одягали вишиті сорочки у радянських таборах. Вони говорили, що вишивання було для них порятунком у нелюдських умовах ГУЛАГу. 

Про це повідомляє "Локальна історія".

Читайте також:

Українці у засланні

Зазвичай українці у радянських таборах вишивали саморобними голками з риб'ячих кісток. Нитки вони розпускали з власного одягу. Їх також обмінювали або діставали через вільнонайманих працівників.

"Вишивали й на спецпоселеннях, де умови життя було вільнішими, тож можна було одягати вишиванку", — йдеться у матеріалі.

null
Політув'язнені українки. Фото: localhistory
null
Ганна Савка (в заміжжі Опанович) на засланні в Кемеровській області, РРФСР, 1950-ті рр. Фото: localhistory
null
Українці на засланні в м. Караганда, Казахська РСР, 1950-ті рр. Фото: localhistory
null
Політв'язні в м. Воркута, Комі АРСР. Фото: localhistory
null
Ліворуч Марія Міджак, м. Новокузнецьк Кемеровської області, РРФСР, 1950-ті рр. Фото: localhistory
null
Українки на засланні в Кемеровській області, РРФСР, 1950-ті рр. Фото: localhistory
null
Марія Мотрук, Томська область, РРФСР, 1950-ті рр. Фото: localhistory
null
Політв'язні Степового ВТТ в Казахській РСР. Фото: localhistory 
null
Любов Кульчицька та Анна Ізьо на спецпоселенні в м. Норильськ, РРФСР, 1950-ті рр. Фото: localhistory 
null
Виступ танцювального гуртка у Вокрутинському ВТТ, Комі АРСР. Фото: localhistory 
null
Стоїть крайня справа Марія Голик (в заміжжі Туркас), пос. Батурино, Томська область, РРФСР, 1950-ті рр. Фото: localhistory 

Нагадаємо, наші предки вишивали сорочки з використанням 20 технік, і найвідомішої нам — хрестик, серед них узагалі не було. Ця техніка стала популярною лише наприкінці ХХ століття, адже саме тоді в продажу з’явилися готові схеми вишивок.